The Blog

В мене лишилося друзів ніскільки. Я сама собі і корова, і хоровод. Така крива основа….

Відкрита, як тіло: Простір хвилями. Що мені ти? Вир. Я заходитимусь знову. Кути посередині, Тисне…

антологія байдужості, непримирима щелепа втечі самопізнання в лещатах ймовірної хвилі невизначеності, непрозорість судження і, нарешті,…

Голодне стакато. Втім, дочекайсь нагоди: врода, як птаха пихата, Як той кептар на безмовному тілі…

Хотіла би я Стати в коло. Мене обурили ці слова, Як ніколи. Коли, було, наливали…

ВИЦВІЛО уникаю сло́ва аби дійти основи в очі плі́сняві весла на межі контраверсій не час…

Натрапила на цікавого вірша, дочитала до кінця, а в кінці слово Боні. Моє враження: одне…

МУТАЦІЯ РЕЗОНАНСНОГО / МУРМУРАЦІЯ ДИСОНАНСНА Так працюють слова, Понаднормово: Тут кожен може знайти, на що…

Трохи почистила play list декламацій https://www.kvila.art/album_slug/poems-audio/, і зібрала лише свої власні, без чужих віршів, котрі…

На мені багато одягнено: Шар багна за шаром. Хтось кричить: “Квіла в нокдауні!”, – Аби…

Cart