ПІД ВАКУОЛЕЮ

Хотіла би я
Стати в коло.
Мене обурили ці слова,
Як ніколи.
Коли, було, наливали мені повні
Чакри волі,
Що так спотворили мої божевільно-крихкі
Псевдонорми
Журби.
Незадоволений — доскуби‌.

Доцільна, мовляв,
Втрата гола.
Не надолужить і світова
Клята вмова:
Ти, либонь, у сподіваннях — сама повінь,
Ґрати кволі,
Роса потвори на довільних подій постоли
Щемом зморить
Рясним,
Що коридорами тисне в вир.

Свавілля шлея
Прагне горла.
Ми не позбавилися живця:
Гак контролю.
Причиною розповзання непритомні
Стали йоли
По наших розрізах глевких, фрустраційних пластів.
Себто, творів
Хребти
Під вакуо‌лею сам[е/о]ти.

(с)Квіла Безодня