kvila

Ти питав, до кого звертаюсь, коли розмаїттям дивин пишу, коли шумом тисне, коли слідкую за…

“Ні,” – кажу, Ніяково якось, Надріз Не туди: Хто в мені виріс, чому не досліджене…

Треба прибрати хату: Простору трохи надати більше Серед думок і можливостей, Без переліпшень і домішок…

у приватній клітці скріншотів постійний звук кліків знімків екрану виведе опади думок переслідування на сухий…

Я хотіла переспівати сама себе. Зради заради не відчувай страти, Втрачене свято з’їж. Як ти…

Дякую, що ні в кого не лишилося питань. Очі в хліві. Великі очі. Відстань периметра…

Ми, мов в лабіринті Фавна, ходимо здавна постійно по фрітауну світу, Такі файні й віддалені…

Порожні тендітні речі. Розрізав, як торт, вчастував ляльок з цирку. Вони вже змалку в шоломах…

Питаю: де очі? Розводиш ногами. До стелі драбина росте безпричинно. І все, вочевидь, в нас…

Щоразу на сповідь, Чуєш, Чому ходити по колу? До чого висмикувати, висмаковувати оте поле, подекуди…

Cart