Якби психопатка, то й легше б вдавати
Було, коли раптом
Не ставити крапку на тому, що вже спливло́,
Але так і шмига́ють по колу
П’я́ти.
Якби то шиза була, словом за ґрати б
Вело, вкрай незграбно,
Ламаючи стан непритомного, мешт єство.
Як дивак, що замарив додолу
Й втратив.
Якби біполярно та вщент депресивно
Ввійшло мене синє,
Уся маячня стала б мо́лом, мере́жі склом,
А відтак – то не я є умови
Плином.
Якби патології сенс – не каліцтва
Любов, чим у стрічці
Не викроїти по живому мізерних змов…
Голова не спиняє. То ж вдосталь
Відчаю
В річці:
Міцно
Злість ця
Розі́йдеться
Змістом
Шва.
(с)КвілаБезодня
