ЗАБУТТЯ

 

Із всемережжя їдючий стогін дороги.
Стати слабкою. Це так, наче під рукою немає тебе,
І та підсвідомість гуляє сама по собі з зав’язаними ногами.

Очі
Ведуть до межі
Між мною і ними прірва перестороги,
Якої не передбачив ні ти, ні твої колажі Фракталами долі
Факти лихої волі
-ножі
Двічі втрачені
використані таємно
Стиглої шкіри кадри лекалами всюди де ти не вбачала й досі
Ось і
Простирадло в каві
Не виплавити ані слів, ані вимислення, ані просто до́кору забуття

В самотності зради джент
Дзеркала́ заради невроди

Випатратися зусім звідусіль
Аби тихо
Стало
Більше не тісно в кайданах

Поширити
0

Залишити відповідь

Cart

loader
Top