Ти не такий
У тебе чотири личини на кожен мотив
Вчитуйся чіпко бо може спричиниш прокислих іроній аби не зійти
З крісла
Наче дроти
Сновидять агоніями гіркоти в порожнечі бемолями викривлені голі
Коли попросив калабмурних напостити в простір посттворів
Гомону шмат
Ти не такий
Потому забракло хвилини на творчий твій хват
На залатані фори
Ті хворобливі твої забаганки щоранку що ми обговорюєм
Мав би коханкою
То ж обіцяв удвох піти вгору фантасмагорії десь опинитися там де ніхто б не шукав
Де ніщо не спотворює
Невже не цікаво
А підсовуєш каву
Ти не такий
Як очікував кожен кого не зустрів ти
Кого не впіймав своїм гострим говором своїм млосним норовом
Із нуару
Я
Би не мала вживати пігулок із слів, що оманять немов павуки моїх мрій
Коридором ілюзій
