Тарган на полотні – то достовірна тема,
То невгамовний крик, істерика шалених.
Аби могла, розкидала б ще й диких вошей
На дзеркала нуди, допоки то все зношу.
Кліща у нерв, у ребра сколопендри ноги,
Ляща в мізерне. Бренди – то буття тісного.
Ляд самоти, що точиться з-під мук незграбних,
Бо по завісу хтось одну із рук украв в них.
А ти дививсь на стуки паразита-вірша,
Зжер всі оті думки, аби не стало гірше.
Подумав, що відчув ту ледь фатальну вроду,
Що то alive, і враз свободи кайф погодив.
