У нутрі піцикато.
Суміш злив. Ніцше клятий.
Встромиш в біль – ріж пихато.
У труні ліпше б зрадив.
Та й тріщить, дивний друже,
Світ з голів, тож одужуй.
З-поміж снів недолугих
Той твій зрив, мов ланцюг їх,
Нетверезо гарцює,
Все, що змерзло, люблю я.
До душі то вібрато
У тобі. Досить. Знято.
#КвілаБезодня
