Дозвіл на образу: секта розростання,
Іменем могили божевільний шарм.
Словом чи поняттям мудрометр вставляє.
Слини у кишенях прагнуть цілих сто.
Соціальний трипер ця пустометрія,
У іржі омани зрізаним суглобом
– І с н у в а н н я – лапи – на суспільства мапі –
Поспіль забагато, низько до незгод.
Відповідь в утробі. Дякую за лайка.
Бути самобутнім. Звикнути б давно.
Хлів зусиль вдаваних – забуття реальність.
Мляві скиглять маски викривлянням скронь.
Мебіусом іскри стукаю у двері
З того світу спрагло. Спокою трава.
Простирадло сенсу, несуттєвий відчай.
Вас, вовків, отара – ваш єдиний стан.
[Подвійний, потрійний, кривавий,
шестивимірний
стан, від котрого стругати тягне,
ви, випуклоголові сини і дочки власних недалекоглядних его,
ви, котрі вигадуєте собі ідолів, молитеся, а тоді ховаєтеся за ними,
ви, хто створює світи, у котрих вільні задихаються
через нестачу повітря, отруєння димом, газом,
ви, хто називає себе пихато поетами і чиї слова ніколи не торкалися глибин, відверто брешете, що щось знаєте,
хто поставав довкола самих себе купкою нікчем, що натирається усюди благодатним милом псевдозначущості,
ватою надуманої краси, ви носите самі чужі тіла…]
Та ні, як всі
не стала б я, до речі.
(с)Квіла Безодня
