слухати аудіо вірш
Доброго світанку лист за листом
Вимір на вимір не схожий темний розчавлений
Куди не зануришся усюди відрив від нормальності
Належним чином не нала́годжене все розгалужене в несуцільній дірі
Згенероване втомою
Хто ми
В дзеркальних кімнатах шукаємо в вирячених на се́бе
Себе́
Очима ілюзій спакованих в порожні коробки́ – пакунки минулого
Відправник невідомий
Спогади регенеровано десь підмінено імплантованими
Вдало
По-новому вкотре
Неначе щойно з’явивсь
Не зламаний більше дотичними до життя справами
Жодними
Поглибленими дриганнями в точці несприйняття то терапія
Закляк завмер
Не виправдаєш як не прикладай не тикай до нутра-тіла гітару
В цілому
Так і я
Лікуюся коконом прірви спричиненої буттям параної оголеної
Та все ж намагаюсь здаватись живою
З охолодженою головою
Інколи
Світанок був добрим до мене
Як і кожен якого торкаюсь пальцем ротом
Коли потребую щезнути і не прошу згоди
Запізно вже
Навмисно
Розхристана за власним бажанням
(с)Квіла Безодня
